Поради педагога

Створена ним піфагорійська школа була свого часу розгромлена ворогами. Але велике вчення мудрого грека не зникло. У Стародав­ньому Римі Цицерон і Юлій Цезар, щоб здобути успіх, використовували прийоми психотехніки, розроблені Піфагором. Пізніше заснов­ник ордену ієзуїтів Ігнатій Лойола, Леонардо да Вінчі, Наполеон та багато інших видатних особистостей минулого визнавали, що також активно користувались прийомами, розробленими Піфагором.

У нашій країні, де езотеричні техніки тривалий час не визнава­лись, про психотехніку Піфагора згадали лише в 90-ті роки мину­лого століття. В архівах знайшли рукописи видатного російського економіста і філософа В. Мануйлова. У цих рукописах і були зазна­чені прийоми, розроблені великим математиком.

Ось деякі з них.

Якщо хочете мати бездоганну пам’ять, щоденно вранці і ввечері необхідно подумки прокручувати в дрібницях всі події, які трапились з вами минулого дня. Крім того, подіям, власним вчинкам обов’язково слід дати оцінку, ставлячи собі питання:

• Що я зробив сьогодні?

• Що не зробив з потрібного?

• Які мої вчинки заслуговують на засудження, а які — на по­хвалу?

• Яким моїм вчинкам слід радіти?

Оволодівши попереднім прийомом, слід звертатись до подій вчорашнього дня, позавчорашнього і т. ін. Якщо у вас вистачить терпіння виконувати вищевказані вправи кожного дня, вашій пам’яті позаздрить навіть комп’ютер з великою базою даних. Тренуючи таким чином свою пам’ять протягом тривалого часу, ви зможете згадувати події будь-якого періоду свого життя, будете легко згадувати уривки з текстів і навіть великі за обсягом поеми, групи предметів, ряди цифр, гами кольорів, мелодії тощо.

Іще одна вправа, взята з життя піфагорійця. Вранці, ще до того, як він підніметься з ліжка, піфагорійцеві необхідно було подумки уявити основні події дня, включаючи конкретних людей, їхні вчинки, одяг і навіть репліки майбутніх розмов.

Звісно, для піфагорійців подібні навички були забавкою, мистец­твом «вищого пілотажу», але і для вас вони не є недосяжними. Слід лише дотримуватись деяких правил:

• навчитись уявляти події яскраво і чітко, в деталях;

• не поспішати в оволодінні технікою «виховання пам’яті»;

• ніколи не думати про те, чого не слід робити, адже негативні емоції та думки уміють матеріалізуватись.

Думайте

За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.

Цікавтесь

Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.

Будьте готові

Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.

До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.

Не топчіть сліди

Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.

Озирніться довкола

Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.

Учіть від А до Я

Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті

Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.

Виберіть головне

Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.

Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»

Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу

Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного

Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.